Знаєш, а мені в дощ краще
думається… Коли на душі якийсь спокій, якого вже так давно не відчувала.. Немає
зайвих думок… В такі моменти якось легко…
Проте, знаєш, навіть дощ
ховає таємниці.. Хтось ділиться з ним своїми радощами і просто насолоджується
прогулянкою.. Хтось ховає в ньому свої сльози і сум…
А буває, що двоє
закоханих просто хочуть в ньому загубитися від усіх, від цілого світу.. І тоді
тільки дощ може почути їхню тиху розмову, а буває, що й словам немає місця...
Знаєш, а я все-таки люблю
грозу.. Після неї немов починається нове життя.. ти вдихаєш кисень на повні
груди і відчуття свіжості та легкості просто переповнює… До того ж не слід
забувати, що після дощу буває веселка)
Немає коментарів:
Дописати коментар