Всього лише помилка...

В житті буває багато помилок, які самі по собі не помилки, а наслідки першого ґудзика, застібнутого неправильно.

Фабіо Воло

Прочитавши це твердження, я вирішила задуматися, а чи правдиве воно? І знаєте, по собі можу сказати, що так…

Для кожної людини, так чи інакше, властиво помилятися і від цього ніхто не застрахований… Цих помилок у нашому житті ледь не мільярди і з часом ми просто втомлюємося їх рахувати… Проте, плюси в цьому теж є, адже, кожне не правильно прийняте рішення це урок на майбутнє… шкода тільки, що багато хто судить нас по минулому…

Знаєте, буває, коли ти вперше припускаєшся помилки, то твоє життя починає притримуватися певного ритму… це так, коли ти застібаєш перший ґудзик неправильно і перш ніж помітиш це, то встигнеш застібнути ще декілька… А буває, що ти просто звикаєш до такого стилю і він стає частиною твоєї постійної поведінки, частиною тебе… і з кожним разом тобі все важче змінитися… Так, ти стараєшся, прикладаєш усіх можливих зусиль, але врешті-решт, чиниш так само… ти вкотре робиш помилку…

А що як глянути на це все з іншої сторони? Що якщо це не помилка, а свідомий наш вибір… це наслідок того, якими ми стали…

Десь в глибині душі ми розуміємо, що можемо завдати комусь болю своїми вчинками, але продовжуємо їх робити… Всередині нас бореться дві протилежності: одна з них просить зупинитися і не робити помилку, а інша змушує продовжити…

Однак, знаєте над чим я задумалась.. от у випадку з ґудзиком у нас же ж є шанс взяти і все перещепити наново, правильно… може і в житті так само? Може настає момент, коли ми можемо виправити всі наші помилки і змінитись?
Хто зна...все може бути… Знаєте, що справді важливо в такі моменти, це щоб біля тебе були люди, які зможуть тебе зрозуміти і підтримати, яке рішення ти б не прийняв…Вони ніколи не стануть тебе ненавидіти за твої помилки, адже ніхто не може з впевненістю сказати, що завтра він не опиниться в тій же ситуації… Вони ніколи не змусять, на зло, відчути тебе те саме, адже цінують тебе, яким би ти не був… І найголовніше, вони зроблять все, щоб в такі моменти бути поруч з тобою і більше ніколи не дозволити тобі стати на ті самі граблі… Такі люди не говорять словами, а промовляють вчинками…вони не чекають поки ти сам розповіси, що сталося, вони відчувають, що щось не так… вони не просять тебе зустрітися, а просто беруть і самі приїжджають…

Знаєте, якщо біля вас є такі люди, то ваші помилки це всього лише уроки на майбутнє… і ніколи не слід забувати, що ви завжди маєте змогу перещепити той перший, неправильно застібнутий ґудзик…