Ну от… планувала почати свій запис з чогось хорошого, позитивного; з чогось, що змусило мене посміхатися і можливо викликало б і у вас приємні емоції, але… Але почну з того, що принесло мені важливий урок в житті, не дивлячись на те, що 30 червня обіцяло бути звичайним днем…
Скажіть, а з вами бувало таке, коли просто все надоїло… емоції переповнюють… але не хороші, а навпаки злісні… коли хочеться кричати, все рвати, бити… скинути всю негативну енергію на першого, хто попадеться вам на очі… Хоча, що я питаю... звісно, що було…
Так от в мене сьогодні саме такий день… З самого ранку все складалося якомога «Краще»…
Проте, сказати що цей день не був для мене своєрідним уроком, означатиме не сказати нічого… Сьогодні в котре переконалася, що справедливості дуже важко добитися… Я стільки разів в своєму житті змінювала відношення щодо справедливості…
Спочатку казала, що справедливість є і за неї варто боротися; потім, що справедливості немає, але за неї все ще варто боротися; пізніше, що її немає і боротися за неї немає сенсу…
А зараз знаходжуся на роздоріжжі, в сумнівах і розумію, що отримую важливий урок. Що б я не робила - усе марно, стараюся, але нічого не виходить, а навіть якщо виходить, то цього ніхто не цінує…в той час, як інших хвалять ні за що… просто так… Нехай я і наївна, але хіба так можна… це ж нечесно по відношенню до інших…
Розмова… проста, на перший погляд, розмова змусила мене подивитися на це по-іншому… Знаєте, приємно зустрічати людей з позитивним поглядом на світ, які не дивлячись ні на що залишаються вірними своїм переконанням, навіть якщо вони звучать наївно.. до того ж наївним бути не заборонено в будь-якому віці…
Для одних те, що їх не хвалять стає стимулом покращувати свої вміння, працювати над собою, а це все таки краще, ніж розслабитися, коли тебе постійно хвалять…
Знаєте, ця людина знайшла до мене підхід, що само по собі складно і вдається лише одиницям… А найважливіше те, що вона змусила мене знову вірити в хороше… Ця людина зробила все, щоб довести мені, що справедливість є і за неї варто боротися… якщо сьогодні вас хтось принизив, то повірте, завтра знайдеться той, хто підніме вас з самих низин…
Знаєте, хочу сказати цій людині неймовірно велике дякую… не називаючи ні імені, ні просто ініціалів… адже, людина, якій присвячується моє дякую, сама зрозуміє, що це вона…
Спасибі за такий важливий в моєму житті урок… спасибі за підтримку і віру в мої сили… віру в мене саму… Вибачте, якщо я коли-небудь вас засмучувала або ж не виправдовувала ваших сподівань… Я справді не хотіла, що б так виходило… І дякую, що даєте мені стимул в цьому житті… стимул нізащо не здаватися і вдосконалювати себе…
Я винесла з нашої розмови для себе дуже важливий урок… я зрозуміла, що деякі речі і вчинки насправді не такі, як на перший погляд… І знаєте, якщо ви все ж з’явилися на моєму шляху, в моєму житті, то мабуть невипадково… Ви стали тепер важливою частинкою мого життя… і знаєте, після такого я повинна визнати, що все ж таки СПРАВЕДЛИВІСТЬ Є І ЗА НЕЇ ВАРТО БОРОТИСЯ!!!!!!
Таких людей справді потрібно цінувати... Вони дуже рідко з'являються в нашому житті, і тобі дуже пощастило.
ВідповістиВидалитиЯ знаю, що пощастило і стараюся цінувати:)
ВідповістиВидалити