Коли незгоди чорні на тебе стали
вряд,
Коли програв сьогодні, а завтра знов
програв, –
Не дай сумним зітханням зламать твої
світи,
Бо тільки розпочнуться, то вже – не
досягти…
Юрко Покальчук

Можливо, обійми це все, що потрібно… Адже можна годину розмовляти з людиною і залишити її з тим самим відчуттям розчарування і спустошеності… а можна не промовити ні слова, а просто обняти і подарувати те, що важливіше за будь-які слова – це тепло, любов і відчуття віри в цю людину… Думаю, ви погодитеся зі мною, що немає більшого спокою в світі, аніж мить, коли на ваше плече лягає рука рідної вам людини…

А для тих, хто вирішив здатися,
я хочу процитувати рядки з одного з віршів Юрка Покальчука:
Хай
навіть
роки
вперті
засніжують
путі,
Хай
навіть
кілометри
далекі
по
житті,
Хай
сонце
збайдужіле
випалює
сліди,
–
А
ти
простуй
уперто.
Іди,
іди…
Не забувайте,
що наше життя в наших руках, не дозволяйте труднощам керувати вами і щоб там не
було, не зупиняйтеся в досягненні своєї мети)
З любов’ю ваш Хрустик ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар