Буває так

Буває так, що тяжко у житті

Буває так, що всі є проти тебе.

Але лиш ти не кинеш у біді

І я звертаюся до тебе, моє небо!

Ти знаєш, небо, так буває,

Що хочеться кричати на весь світ,

Цього ніхто не бачить і не знає,

Буває так, що в серці тільки лід.

Буває так, що можу промовчати,

Буває так, що встрягну в суперечку.

Буває так, що маю що сказати,

Але бувають і слова, що недоречні.

Буває, небо, що ніхто не помічає,

Не чує виправдань і доказів моїх.

І проти мене раптом виступає,

І за собою закликає всіх.

Але ж ти знаєш, небо, як буває гірко,

Тому до тебе зараз я звертаюсь.

Мені потрібне ти, твоя підтримка,

Адже, ти розумієш, що я відчуваю.

Нехай для всіх серйозна та спокійна,

Але в душі усе болить, усе страждає.

І байдуже, що ззовні виглядаю вільна.

Ти знаєш небо, як воно буває…

                                              так буває….