Ілюзії… віра в краще, в те, що нам хочеться щоб було насправді… а чи неможливість змиритися з реальністю? Кожен з нас створює для себе ті чи інші сподівання, які на жаль, не завжди є виправданими.
Знаєш, мабуть ти теж годуєш себе ілюзією того, що все у нас добре… хоча це далеко не так… Моя провина тут без сумніву теж є, але… в принципі не потрібно ніяких але… не хочу себе виправдовувати…
«Я тебе люблю» - фраза, яка дає велику надію, і водночас може зробити неймовірно боляче, коли усвідомлюєш, що це тобі говорять не щиро…
Намагання зав’язати з кимсь стосунки… хіба це не ілюзія, коли ти наділяєш об’єкт свого захоплення рисами характеру, які ти б хотів в ній бачити, не звертаєш уваги на недоліки… або ж просто не хочеш їх бачити… Ти цим самим вбиваєш те, що могло б вберегти тебе від розчарування, зайвого болю… Ти вбиваєш реальність…
Так, ілюзії це класно… Ти немовбито в своєму світі, куди нікому не можна… та й місця для інших там теж немає… Але з часом усвідомлюєш, що одному там якось самотньо… починаєш шукати підтримки в своєї другої половинки… і що ти отримуєш?... Анічогісінько… ти знімаєш свої рожеві окуляри і розумієш, що весь цей час був прожитий намарно… ти немов бився в стінку знову і знову, не помічаючи дверей, які були зовсім поруч…
Невже ти і справді хочеш продовжувати в цьому дусі?... Якщо ні, то будь ласка, зупинися… поки ще не пізно… зніми окуляри… відкрий широко очі і подивися чи це справді та людина, яка тобі потрібна… можливо в твоєму випадку це теж всього на всього твоя ілюзія, яка так чи інакше, з часом розвіється… і з чим ти тоді залишишся… З біллю, розчаруванням, один на один зі своїми думками і невиправданими надіями… Ти і більше нікого…
А якщо все ж вирішуєш продовжити годувати себе цими ілюзіями, то єдине, що можу сказати тобі, це: «Смачного!»… Сподіваюся страва, яку ти для себе готуєш вдасться…
Немає коментарів:
Дописати коментар